Вівʼєн Лі (при народженні — Вівʼєн Мері Гартлі) — англійська акторка. Лауреатка двох премій «Оскар» — за ролі Скарлет ОʼГари («Віднесені вітром», 1939) і Бланш Дюбуа («Трамвай „Бажання“», 1951). Останню вона також грала в лондонському театрі «Вест Енд». Талановита театральна акторка, вона часто співпрацювала зі своїм чоловіком, актором і режисером Лоренсом Олівʼє, як у театрі, так і в кіно. Протягом своєї тридцятирічної карʼєри грала різноманітні ролі: від героїнь комедій Ноела Коварда й Бернарда Шоу до класичних шекспірівських характерів: Офелію, Клеопатру, Джульєтту й леді Макбет. Вважалася однією з найвродливіших акторок свого часу, проте, на її думку, через це її не сприймали серйозно як акторку. Однак головною перешкодою на шляху до нових ролей для неї було погане здоровʼя — фізичне та психічне. Страждаючи від біполярного афективного розладу протягом більшої частини свого життя, вона здобула репутацію акторки, з якою важко працювати, тому в її карʼєрі часто спостерігалися періоди занепаду. У середині 1940-х років у неї було виявлено туберкульоз — ця хвороба також негативно вплинула на її працездатність. Лі й Олівʼє розлучилися 1960 року, і надалі вона лише зрідка знімалася в кіно та грала в театрі до своєї смерті від туберкульозу 1967 року. Її тіло було кремовано, а прах розвіяно над озером біля села, в якому вона мешкала в останні роки життя в графстві Східний Сассекс.